Зараз цей легалізований ігровий бізнес зіткнувся з проблемою ухилення від сплати податків, і згідно з останніми даними, він сплатив лише понад 50 мільйонів гривень у податках цього року, що є в сотні разів менше, ніж прогнозували автори законопроекту. Фахівці вказують на закладені законодавцями можливості ухилення від податків як одну з причин низьких зборів.
Голова фінансового комітету парламенту, Данило Гетьманцев, був одним з натхненників легалізації грального бізнесу в Україні.
Телеканал ТСН провів розслідування, яке показало, як працює легалізована сфера онлайн казино розваг, чому гравці не сплачують податки та що можна зробити, щоб збільшити прибуток. Репортери зустрілися з колишнім ігроманом Едуардом Аскеровим, який розповів про свій досвід гри в казино та інші азартні ігри. Аскеров зізнався, що дилери в казино дозволяють грати у кредит, і він програвав суми до 300 доларів за один раз. За його словами, він навіть крав і займав гроші, щоб продовжувати грати. Він також додав, що ігромани не пам’ятають свої програші, але запам’ятовують свої виграші.
Таких як Едуард в Україні тисячі людей. У професійному середовищі х називають “лудоманами”. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає їх хворобливо-залежними, адже ігрова залежність – це така сама залежність, як і всі інші. Різниця від нарко, але лише в тому, в чому він отримує патологічне задоволення.
Напередодні голосування за легалізацію азартних ігор щодо залежності сина з трибуни Верховної Ради говорила народна депутат Ольга Белькова. Вона закликала колег залишити законопроект без розгляду: “У моїй сім’ї є людина, залежна на гру від азартних ігор. Те, що для вас називається сухогубством – кошмаром мого життя і драмою останніх восьми років”.
Натхненником легалізації грального бізнесу в Україні виступав голова фінансового комітету парламенту Данило Гетьманцев. Він обіцяв колосальні прибутки від казино. Дедалі більше — з кожним новим інтерв’ю сума доходів збільшувалася: цифра була і 4,5 млрд. грн., і 7,5 млрд. грн.
Насправді ж у перший рік роботи легальних гральних закладів — замість 7,4 млрд грн, бюджет отримав суму вп’ятеро меншу за анонсовану. Голова комісії з регулювання азартних ігор Іван Рудий пояснює, що ліцензіатам дозволили відстрочку на п’ять років. “По суті – рішення були видані на таку суму. Єдино оплачуються вони протягом п’яти років. Якщо за перший рік надійшло трохи більше півтора мільярда і помножити цю суму на п’ять, то через п’ять років вона надійде в повному обсязі”, – пояснив.
Втім, із податками ще гірше. За перший рік роботи із легалізованих бізнесменів вдалося зібрати понад 500 мільйонів гривень. З початком війни з подачі Данила Гетьманцева організаторам азартних ігор дозволили перейти на оподаткування 2% від обороту. Результат приголомшив.
Проте, не всі погоджуються з легалізацією азартних ігор. Народна депутат Ольга Белькова наголошує на тому, що така ініціатива може стати причиною збільшення ігрової залежності серед населення. Її особистий досвід показує, як ігрова залежність може зруйнувати життя людини і її родини.
Також виявилося, що оголошені під час обговорення легалізації грального бізнесу обіцянки не відповідають дійсності. Прибутки, які очікували від казино, виявилися значно меншими за заплановані. Більш того, оподаткування грального бізнесу було надто пом’якшено, що призвело до втрати значної частини потенційних податків від грального бізнесу.
Отже, перед тим, як приймати рішення про легалізацію азартних ігор, потрібно ретельно проаналізувати можливі наслідки. Ігрова залежність є серйозним психічним захворюванням, яке може привести до руйнування життя людини і її родини. Крім того, легалізація грального бізнесу повинна бути обґрунтованою і ефективною з точки зору економіки країни.
Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що протягом перших десяти місяців 2022 року гральний бізнес сплатив лише 53,6 млн грн податків, що значно менше, ніж того, що передбачалось законодавцями.
Проблема зі збором податків від інтернет-казино залишається невирішеною.
Проблема зі збором податків від інтернет-казино залишається невирішеною. Деякі з цих закладів вже мають ліцензії і, незважаючи на заборону, продовжують працювати. Вони отримують високий дохід, але не сплачують достатньо податків. Зауважується, що такі організації не відображені в податковому кодексі, тому їх обкладення податками є складним завданням для держави.
Юрист Андрій Реун зазначає, що при ухваленні податкового кодексу ніхто не передбачав регулювання грального бізнесу, тому наявні норми не відповідають вимогам сьогодення та умовам, в яких працює цей ринок.
Професійні організації підкреслюють, що непрозора система оподаткування відлякує від України іноземних інвесторів, а також ринок заповнений нелегальними гральними закладами.
Голова громадського союзу “Всеукраїнська рада гемблінгу” Антон Кучухіддзе стверджує, що в Україні дуже мало можливостей для розвитку цього ринку, оскільки найбільша вартість ліцензійного платежу в Європі зіткнулася з обкладенням всіма базовими податками, а також 10% податком на джар. За даними громадської ради, у країні існує 421 нелегальний гральний заклад, які розташовані не лише в окремих регіонах, але й у меншій частині всієї території.
Багато компаній, які довго працюють в Україні, можуть скористатися вигодами від ігрового бізнесу, який існує вже протягом десяти років. Це пов’язано з використанням субліцензій від лотерейного бізнесу, які дозволяли власникам гральних залів уникнути закону, забороняючого азартні ігри.
Проте експерти та сторонники легалізації вимагають встановлення більш прозорих правил та системи регулювання в цій сфері, включаючи закони про оподаткування та прозорі ліцензійні умови.
З іншого боку, супротивники зазначають небезпеку азартних ігор та їх вплив на людей з ігровою залежністю.
Таким чином, майбутнє грального бізнесу в Україні ще залишається невизначеним, проте важливо пам’ятати, що це не спосіб заробляти, а лише форма розваг.
